Таргетна терапія
Таргетна терапія раку молочної залози
Для спеціального лікування раку молочної залози використовуються стандартні методи лікування злоякісних пухлин: хірургія, променева терапія і хіміотерапія. Всі вони ведуть до загибелі пухлинних клітин, але також чинять несприятливий вплив на здорові тканини організму, що пов'язано з тими чи іншими побічними явищами, іноді досить серйозними. Останнє десятиліття відзначилося безпрецедентним розвитком так званої «таргетной терапії» (від «target» — мета) у всіх розділах медицини, заснованої на принципі цільового впливу на фундаментальні молекулярні механізми, що лежать в основі того чи іншого захворювання. І найбільше цей принцип можна застосувати до виникнення і розвитку злоякісних пухлин, в основі яких лежать різні порушення регуляції росту і ділення клітин за рахунок патології чутливих центрів мембрани клітини (рецепторів), що сприймають зовнішні сигнали, порушення передачі самих цих сигналів, що складаються з безлічі послідовних біохімічних реакцій на молекулярному рівні. Таргетна терапія в онкології заснована на вивченні і розумінні молекулярних механізмів розвитку тієї чи іншої пухлини і розробці препаратів, які безпосередньо впливають на специфічну молекулу, яка пов'язана з ростом пухлинних клітин і прогресуванням злоякісного росту. Звідси друга поширена назва цього виду лікування — «молекулярна таргетна терапія». Зрозуміло, що таке лікування вражає специфічні ракові клітини і меншою мірою впливає на здорові тканини, тобто не володіє вираженими побічними явищами. Таргетні препарати можуть використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з традиційними методами лікування пухлин: хіміотерапією і радіотерапією.
Лікування раку молочної залози — один із провідних прикладів застосування методів із використанням таргетних препаратів, що значно підвищило ефективність як профілактичної терапії, так і терапії пацієнтів із поширеними, метастатичними формами хвороби.
Історично однією з перших «молекулярних цілей» таргетної терапії був клітинний рецептор естрогену — жіночого статевого гормону, який відіграє важливу роль в розвитку й перебігу багатьох форм раку молочної залози. Приєднання естрогену до естроген-рецептора (ЕR) тягне активацію специфічних генів, які стимулюють зростання й розмноження пухлинної клітини. Дослідження показали, що вплив на клітини, що мають естроген-рецептори (ER-позитивні пухлини), шляхом блокування цих рецепторів, є ефективним методом лікування раку молочної залози. Препарати, що блокують естроген-рецептори і перешкоджають приєднанню естрогену, мають назву селективних естроген-рецептор модуляторів і включають Тамоксифен і Тореміфен (Фарестон®). Препарат, Фулвестрант (Фазлодекс®), блокуючи естроген-рецептори, призводить до їх руйнування, що значно знижує рівень естроген-рецепторів в клітині.
Інший клас таргетних препаратів, що впливає на зростання ER-позитивних пухлин молочної залози представлений інгібіторами ароматази. Ароматаза — специфічний білок (ензим), необхідний для вироблення естрогену. Блокування активності ароматази веде до зниження рівня естрогену в організмі, що, у свою чергу, пригнічує життєдіяльність ракових клітин, які потребують естрогену як стимулятора росту. Інгібітори ароматази застосовують у жінок після природного або індукованого настання менопаузи, оскільки функціонуючі яєчники здатні виробляти таку кількість ароматази, що повна її блокада неможлива. Представниками цього класу препаратів є Летрозол (Фемара®), Анастрозол (Аримідекс®), Екземестан (Аромазин®).
Ще один відомий таргетний препарат — Трастузумаб (Герцептин®), його «мета» — рецептор людського епідермального фактора росту - 2 (human epidermal growth factor receptor 2, скорочено — Her-2), що виробляється деякими видами раку молочної залози і низкою інших пухлин. Her-2 є частиною механізму передачі сигналів, що призводять до зростання пухлинної клітини (т.зв. сигналів «активаторів росту»). Механізм дії Герцептину до кінця не зовсім зрозумілий. Висловлюється припущення, що, крім блокади Her-2 на поверхні пухлинних клітин і запобігання передачі сигналів-активаторів, Герцептин має здатність стимулювати імунну систему організму до атаки клітин, що мають високу концентрацію Her-2.
Аналогічну активність (запобігання передачі сигналів-активаторів) при лікуванні пухлин молочної залози, що мають високу концентрацію Her-2, має препарат лапатініб (Тайкерб®), в українській транскрипції — Тайверб®.
Останнім часом значний інтерес привертає група препаратів-інгібіторів (блокаторів) PARP — білка, що бере участь у різних клітинних процесах, в основному, пов'язаних з відновленням ушкоджень ДНК, особливо в пухлинних клітинах, і так званою «запрограмованою смертю клітини», або інакше апоптозом. Важливість цих ліків полягає в тому, що вони діють у випадках спадкових пухлин з мутацією генів BRCA-1 і BRCA-2 і коли інші основні рецептори (Her-2, ЕR, PR) пухлина не продукує, — так званих «три-негативних пухлинах» молочної залози. Препарати цієї групи (Ініпаріб, Олапаріб, Веліпаріб) зараз широко досліджуються, і вже є обнадійливі результати їх застосування. Впровадження цих ліків у практику буде ще одним успіхом таргетної терапії пухлин молочної залози.
Ілюстрація: