Міома матки це рак чи ні, чи може перерости в рак, чим небезпечна міома матки?

Що таке міома матки? Чи небезпечна ця пухлина?

Міома — новоутворення з м'язового шару тіла матки, т. з. міометрії. Ця доброякісна пухлина репродуктивних органів жінки найбільш поширена, зустрічається у жінок після 35 років у 25-30% випадків. Однак сьогодні все частіше захворювання діагностують і в більш ранньому віці. Терміни-синоніми міоми — фіброміома, лейоміома.

Міома матки може бути фоновим захворюванням у розвитку гіперпластичних, атипових захворювань ендометрія:  слизової оболонки тіла матки, в тому числі раку. Тому перед хірургічним втручанням з приводу міоми обов'язково виконують біопсію ендометрія або проводять діагностичне вишкрібання порожнини матки, щоб виключити рак слизової оболонки.

При виявленні раку ендометрія або атипових змін кардинально змінюються і методи обстеження, і обсяг операції, і стратегія і план лікування. У таких випадках пацієнтка повинна лікуватися і надалі спостерігатися тільки у лікаря-онкогінеколога.

Як діагностують міоми?

Наявність міоми матки найчастіше визначає лікар-гінеколог під час бімануального огляду на гінекологічному кріслі за умови збільшення розмірів матки, її деформації, бугристости і т.д., що підтверджується при ультразвуковому дослідженні (УЗД). Трансвагінальне УЗД дозволяє виявити міоматозні вузли невеликих розмірів на самому початку їх виникнення, а також визначити розміри, структуру, розташування, характер росту, інтенсивність кровопостачання, збільшення в динаміці.

Чи може міома матки бути причиною безпліддя?

Да, може. Іноді при підслизовому розташуванні міоматозного вузла з деформацією порожнини матки, перекритті отвіра маткової труби або стисненні внутрішнього зіву шийки матки створюються перешкоди для просування сперматозоїдів або імплантації заплідненої яйцеклітини, що може стати причиною безпліддя.

Що робити, якщо міому виявляють під час вагітності?

Міома невеликих розмірів без деформації порожнини матки часто не впливає на перебіг вагітності. При виявленні багатоузлової форми або при великих розмірах міоми необхідний ретельний нагляд акушера-гінеколога, оскільки це може стати причиною загрози переривання вагітності, передчасних пологів, а також ускладнень в післяпологовому періоді.

Як лікують цю пухлину?

Спеціального медикаментозного лікування міоми матки немає, оскільки не встановлені точні причини її виникнення. Прийом деяких препаратів може призупинити її зростання, проте повне зникнення цієї пухлини неможливе.

Радикальним методом лікування є гістеректомія — видалення матки зі збереженням яєчників або без збереження, в залежності від віку жінки. У сучасній гінекології методом вибору все частіше стає органозберігаюча малоінвазивна операція — лапароскопічна (а при підслизовій локалізації вузла — гістероскопічна) консервативна міомектомія. Цей метод дозволяє не тільки виконати радикальну операцію, тобто позбутися міоматозного вузла, але й зберегти матку, надаючи жінці можливість виносити і народити дитину. В LISOD такі операції успішно виконують.

Чи завжди є необхідність видаляти міому?

Показанням до оперативного лікування міоми матки є збільшення її розмірів в динаміці, рясні кров'янисті виділення під час менструації і між ними і больовий синдром, пов'язаний із наявністю міоми, яка здавлює суміжні органи і порушує їх функцію. В інших випадках міома матки підлягає динамічному спостереженню: УЗД органів малого таза кожні півроку.

Іноді жінки, маючи доброякісні утворення, свідомо йдуть на видалення матки. Чи правильно це? Чи не завдасть така операція шкоди жіночому організму, навіть якщо жінка вже не знаходиться в репродуктивному віці?

Видалення матки не несе шкоди жіночому організму, оскільки це м'язовий орган з однієї-єдиною функцією — виношування плоду. Якщо операція виконана грамотно досвідченим фахівцем із застосуванням лапароскопічного малоінвазивного доступу, то ризик ускладнень зводиться до мінімуму, період реабілітації проходить швидко і безболісно. Пацієнтки, які проліковані в LISOD, після таких операцій, виписуються додому на 2-3 добу. В подальшому їх консультує гінеколог-ендокрінолог для вирішення питання про необхідність призначення замісної гормонотерапії (якщо було видалення яєчників) і підбору індивідуальної схеми корекції вуглеводного, ліпідного обміну, вітамінів і мінералів.

Проведення операції повинно бути обґрунтованим, перш за все з огляду на якість життя пацієнтки. Я вважаю це правильним при наявності показань і бажанні жінки. Щоб прийняти вірне рішення, необхідна консультація і огляд компетентного лікаря, який складе алгоритм обстеження та лікування пацієнток з діагнозом міома матки.

Інші новини