Лев Горін: «Професійна медсестра може розв’язати 90% проблем пацієнта»
Уже п'ятий рік у Лікарні ізраїльської онкології LISOD працює фахівець з онкологічного медсестринства та паліативної допомоги, клінічний інструктор (Ізраїль) Лев Горін. Мета спеціаліста – переконатися, що ізраїльські стандарти роботи медсестер запроваджено в повному обсязі. Щоб дізнатися про подробиці цього підходу та про те, що нового у сестринській справі сьогодні, читайте це інтерв'ю.
— Чи могли б ви трохи розповісти нам про себе?
— Я навчався і в Україні, і в Ізраїлі. 1989 року я закінчив медичне училище в м. Кам'янець-Подільський, став фельдшером. 1991 року поїхав до Ізраїлю.
Там довелося доучуватися, щоб скласти державний іспит для медсестер. Навчався у 1993-1994 роках в Університеті імені Бен-Гуріона у м. Беер-Шева та отримав ступінь бакалавра з медсестринства, а у 2006 році – ступінь магістра з медсестринства. Крім того, я маю кілька додаткових спеціалізацій із медсестринства — такого в принципі в Україні не існує. Це онкологічне медсестринство та паліативна медицина для медсестер. Щодо моєї третьої спеціалізації, я став дипломованим інструктором (або викладачем) з медсестринства.
В Ізраїлі з 1992 до 2019 року працював в онкологічному департаменті Медичного центру Soroka — це величезна багатопрофільна клініка на 1100 ліжок, де є безліч відділень і близько 5,5 тис. співробітників. З 2003 до 2019 року був начальником — головним медбратом департаменту онкології.
— Чим відрізняється робота медсестер в Ізраїлі?
— Розумієте, отримавши роботу, медсестри в Ізраїлі продовжують професійно розвиватися та навчатися. Причому це робиться не для галочки, і це не формальщина — немає жодних категорій і нічого не потрібно підтверджувати. Люди самі цього прагнуть з однієї простої причини: медсестра працює з лікарем практично паралельно. Це два незалежні, але дуже взаємопов'язані фахівці.
Рівень медсестри з погляду її знань та навичок, а також професійних вимог до роботи в Ізраїлі в рази вищий за той рівень, який я спостерігав в Україні, особливо щодо онкологічних пацієнтів. Є багато нюансів та проблем, які пов'язані з процесом лікування та перебігу хвороби і які потрібно розв’язувати дуже швидко.
Насправді близько 80% часу з пацієнтом взаємодіє медсестра, а лікар лише 20%. Ось чому ізраїльська система охорони здоров'я побудована таким чином, що медсестра має багато повноважень. З усіма питаннями та проблемами пацієнт звертається насамперед до неї. Дискомфорт, біль, запор — усе, що турбує пацієнта, він озвучує медсестрі. Високопрофесійна медсестра може надати більшість медичних послуг, які будуть потрібні пацієнтові. Я прийшов у LISOD саме з цієї причини близько 5 років тому.
— Ви вважаєте, що медсестра повинна мати достатньо знань, щоб допомогти пацієнтові?
— Правильно, плюс вона має розуміти психологію. У лікуванні раку є важливий психологічний аспект: пацієнт повинен мати багатопрофільну підтримку. Багато залежить від того, як пацієнт сприймає діагноз та лікування. Скажімо, якщо пацієнт із просунутою стадією захворювання налаштований оптимістично, то навіть складне лікування йтиме більш гладко. Ми знаємо, що сьогодні рак не вирок, дуже багато людей одужують. І функція медсестри тут дуже важлива. Вона дає можливість людині відчути, що вона не одна в цій складній ситуації. Медсестра підказує та допомагає, спрямовує і навіть надихає. Налаштовує на перемогу над хворобою та практично за руку веде пацієнта протягом усього шляху.
— Ви почали працювати у LISOD майже 5 років тому. Чи сильно змінилася лікарня за цей час?
— Справді, ми крок за кроком почали впроваджувати ізраїльські стандарти роботи медсестер. Насамперед були створені пам'ятки з побічних ефектів для кожного препарату, який ми даємо в хімієтерапії. Тепер, коли пацієнт приходить у відділення, медсестра не тільки записує зріст, вагу, алергію тощо і допомагає пацієнту розміститися в палаті, а й вивчає його електронну медичну карту, висновок консиліуму, щоб мати уявлення про захворювання пацієнта та препарати, які він отримуватиме. Вона роздруковує пам'ятки за цими препаратами, після чого докладно та предметно спілкується з пацієнтом про побічні ефекти, які можуть виникнути, – у дуже зрозумілій та доступній формі.
Це те, чим особисто я дуже пишаюся. І бачу, як реагують пацієнти, особливо ті, що приходять до нас із інших медустанов. Вони, по-перше, дивуються, що медсестра їх інструктує, а по-друге, кажуть, що інформація, отримана таким чином, набагато зрозуміліша і об’ємніша, ніж та, яку вони отримували від лікарів раніше.
— Для цього довелося медсестрам знову вчитися?
— Насправді ми поставили собі за мету показати середньому медперсоналу важливість постійного вдосконалення знань. Зараз процес навчання медсестер в LISOD — постійний, він не закінчується. Наприклад, цього року, наприкінці лютого, у нас стартує програма річного навчання. Раз на місяць, по суботах, медсестри з усіх відділень слухатимуть лекції лікарів, а також самі виступатимуть із лекціями для колег. Таким чином медсестри стають більш значущими не тільки в очах інших людей, а й у своїх власних. Це буде інформація щодо діагностики та лікування раку — виходячи з того, що і як ми робимо в LISOD. Також плануємо провести практичний семінар-тренінг із надання першої невідкладної допомоги. Я більш ніж впевнений, що в інших лікувальних закладах такого досвіду немає.
У LISOD ми намагаємося допомогти медичним сестрам розвиватись у професійному плані. Оскільки їхня робота не обмежується виконанням лікарських призначень (без сумніву, це теж дуже важливо!). Але є ще багато інших нюансів, які слід тримати в полі зору.
— А як ви навчаєте нових співробітників?
— На цей випадок ми також маємо план дій — окрему програму для кожного відділення. Вона містить певні пункти (чек-лист): що має вміти сестра відділення, щоб успішно пройти випробувальний термін (він зазвичай триває від місяця до трьох) і розпочати самостійну роботу. Також лише у нас є медсестра-наставник. Тобто в кожному відділенні одна або кілька медсестер займаються входженням нової людини в робочий процес і відповідають за те, щоб вона успішно пройшла випробувальний термін і правильно увійшла в роботу.
Якщо за підсумком випробувального терміну ми бачимо повний чек-лист, медсестра-наставник і старша медсестра впевнені, що ця людина нам підходить, у неї є бажання навчатися і чогось прагнути, то новий співробітник залишається в нашій команді.
— Медсестрам доводиться багато писати?
— Так. Записується все. Наприклад, ми маємо лист сестринського спостереження з дуже чіткими критеріями. Це частина офіційної історії хвороби. З одного боку листа записуються дані про пацієнта — життєві показники (тиск, пульс, температура, сатурація тощо), проведені процедури (установка катетера, його промивання, спостереження за дренажами, зондом, внутрішньовенні ін'єкції тощо), навіть купання та бинтування ніг. З іншого боку цього листа медсестра записує підсумкову інформацію про стан/самопочуття пацієнта, зазначає, як минуло чергування, розписується. Якщо відбувається якась нештатна ситуація, завдяки цим записам ми відразу розуміємо, що й у який момент пішло не так. У нас все чітко задокументовано, щоб навіть через довгий час дійти до істини і відновити повну картину. Можливо, це також створює навантаження на медсестер, але воно того варте. Вони відповідальніше ставляться до своєї роботи, фіксують всі важливі моменти. По-перше, одразу зрозуміло, чи все зроблено. По-друге, це допомагає запобігти помилкам персоналу. Чіткі алгоритми роблять будь-який процес зрозумілішим.
— Напевно, це підвищує безпеку перебування у лікарні для пацієнтів?
— Звичайно. Для нас дуже важливо, щоб пацієнт почував себе захищеним.
З приводу безпеки пацієнтів у лікарнях існує велика кількість досліджень. Наприклад, були дослідження, чому пацієнти падають та травмуються у медустановах. Є багато нюансів та причин — це може траплятися через самопочуття людини (закрутилася голова, знепритомніла). Або зачеплась катетером за ліжко і впала. Або слизька підлога. Всі причини виявлялися та вивчалися роками, щоб зробити висновки та стандарти – як знизити ризик того, що пацієнт може впасти та травмуватися. Результати таких досліджень ми вивчаємо та впроваджуємо у нашій роботі, щоб забезпечити максимальну безпеку перебування у стінах лікарні.
Є таке поняття, як ризик-менеджмент (управління ризиками) не лише в медицині, а в багатьох сферах. Основна мета управління ризиками — не вийти із ситуації, коли стався форс-мажор, а запобігти його появі. Потрібно навчитися розуміти ризики та займатися профілактикою, щоб не сталося нічого непередбачуваного. Якщо ж щось неприємне відбувається, ситуацію потрібно розглянути, розібрати у подробицях, усунути причини та не допустити повторення.
Я дуже багато спілкуюся з пацієнтами, щоб розуміти, як забезпечити їм велику підтримку і що потрібно змінити, щоб вони почували себе комфортніше (насамперед ідеться про ставлення середнього медперсоналу). Впевнений, що понад чотири роки моєї роботи не пройшли даремно. Тут дуже багато змінилося на краще. Ізраїльські стандарти працюють та дають результат.
Ми в LISOD дуже орієнтовані на благополуччя пацієнта і гарантуємо, що він та його сім'я перебувають у хороших руках, це неможливо зробити без високопрофесійної команди медсестер.