Лейкемія. Чи можлива ремісія?

Лейкемія — це непростий діагноз. І не менш серйозне випробування для пацієнта. Одразу стає зрозуміло, що попереду — дуже довге лікування. А чи можлива ремісія?

Ми запросили до розмови завідувачку відділення онкогематології LISOD, досвідчену лікарку Анжелу Товстоган. Обговорюємо головні аспекти лейкемії, симптоми, які не можна ігнорувати, та сучасні методи, що дозволяють ефективно боротися з хворобою.

— Анжело Олександрівно, як виникає лейкемія?

Це залежить від форми хвороби (гостра або хронічна), адже вони мають різні механізми розвитку.

Що стосується гострої лейкемії. В загальному аналізі крові ми з вами бачимо зрілі клітини крові. А дозрівають вони у кістковому мозку. Кістковий мозок — по суті це молоді клітини крові, які містяться в пласких кістках скелета — череп, ребра, тазові кістки тощо. Саме тут можуть виникнути дефектні молоді клітини — бласти. Вони мають аномальну будову і безконтрольно діляться. Спершу вони виникають в кістковому мозку, а по мірі збільшення кількості їх уже можна побачити в крові. Такий механізм розвитку гострої лейкемії.

Хронічна лейкемія виникає на рівні зрілих клітин. Під впливом певних факторів в них відбуваються мутації, клітини видозмінюються, стають дефектними, починають безконтрольно ділитися. Це можуть бути лімфоцити, еритроцити, тромбоцити.

Хочу підкреслити: гостра і хронічна лейкемії — абсолютно різні хвороби. Гостра не може стати хронічною, як це зазвичай буває при захворюваннях запального характеру. При гострій і хронічній лейкемії до процесу хвороби залучаються різні клітини. При гострій — стовбурові, молоді клітини. При хронічній — зрілі клітини. 

— Які симптоми можуть вказувати на лейкемію і до якого лікаря звернутись при їх появі?

Якщо це хронічна форма, то людина може довгий час не знати про свою хворобу, не відчувати жодних симптомів. Зазвичай вона звертається до лікаря, бо з’являються:

  • незрозуміла слабкість;
  • сильне нічне потовиділення;
  • втрата ваги без причини;
  • підвищення температури тіла, не пов’язане з інфекційними захворюваннями;
  • кровотечі різного характеру (носові, маткові, шлунково-кишкові, кровоточивість ясен);
  • синці на шкірі (від дрібних петехіальних до великих гематом);
  • збільшення лімфовузлів (пацієнт відчуває гульки під шкірою на шиї, над ключицями, в паху тощо);
  • біль у кістках;
  • великий живіт (через збільшення селезінки), водночас руки і ноги залишаються худими.

Помітні зміни в аналізі крові: знижується гемоглобін, тромбоцити. З’являються бластні клітини (при гострій лейкемії). Кількість лейкоцитів помітно зменшується або зростає. 

Згадані симптоми можуть вказувати і на інші хвороби, але в будь-якому разі вимагають повноцінної діагностики. Тож при їх появі пацієнт має порадитись в першу чергу із сімейним лікарем, здати загальний аналіз крові із лейкоцитарною формулою (дає можливість побачити формені елементи крові). Також можуть бути рекомендовані біохімічне дослідження крові (дає можливість оцінити функцію печінки та нирок), УЗД. Надалі, якщо будуть виявлені певні зміни, пацієнт скеровується до гематолога для високоспеціалізованої діагностичної та лікувальної допомоги.

— Які ще дослідження можуть проводитись?

Точно встановити діагноз дозволяє дослідження кісткового мозку. Проводиться пункційна або трепанобіопсія (залежно від форми хвороби). Після отримання матеріалу кісткового мозку проводяться імуноцитологічні, цитогенетичні, молекулярно-генетичні та інші дослідження для кращого розуміння особливостей хвороби і призначення ефективного лікування.

Також може бути показана біопсія лімфатичного вузла. Є різні види біопсій, для аналізу може бути отриманий стовпчик тканини лімфатичного вузла (трукат-біопсія) або повністю видалений лімфовузол (ексцизійна біопсія). В будь-якому випадку процедури проводяться зі знеболенням (місцеве або медикаментозний сон), щоб пацієнт не відчував болю і дискомфорту. Виконується амбулаторно, після процедури пацієнт може повертатися додому.

У разі потреби може призначатись КТ або МРТ-дослідження.

— Чи може пункція або біопсія спровокувати подальший розвиток хвороби?

Ні, це лише міф. Біопсія не впливає на розвиток хвороби.  Ми беремо зразок кісткового мозку, зразок тканини на дослідження, щоб розуміти, з чим ми маємо справу і як нам потрібно діяти далі.

— Онкологи завжди наголошують, що хворобу легше вилікувати на ранній стадії. Лейкемії — не виняток?

Є різні форми хронічних лейкемій, і в деяких випадках гематологи можуть вдаватися до тактики очікування — надаючи перевагу спостереженню, а не активному лікуванню. Йдеться насамперед про хронічну лейкоцитарну лейкемію (хронічний лімфолейкоз). Гематолог бачить зміни в аналізах крові, але людина не відчуває жодних симптомів — може бути рекомендоване спостереження. Такі хвороби можуть довгий час не прогресувати.

Але це не стосується гострих лейкемій. У разі їх виявлення лікування має розпочинатись невідкладно.   

— Які методи лікування застосовують найчастіше?

Крім традиційної хімієтерапії, нині застосовують багато імунотерапевтичних та таргетних (цілеспрямованих) препаратів. Вони ефективні, мають меншу токсичність, адже діють вибірково, не впливають на здорові клітини. Лікування може бути комбінованим — поєднується прийом препаратів та променева терапія. Опромінення застосовується, коли є уражені кістки, виникають загрози патологічних переломів, компресії (стиснення спинного мозку пухлиною), погіршення функцій органів таза. 

— Чи лікують хворобу в Україні?

Так. Одразу після встановлення діагнозу «лейкемія» розпочинається лікування, мета якого — досягти ремісії для пацієнта. Ремісія — це зникнення усіх ознак хвороби (клінічних і лабораторних). Таке лікування проводиться в LISOD — ми допомагаємо пацієнтам із всіма видами лейкемій. Тактика лікування в кожному випадку визначається індивідуально консиліумом фахівців. Участь в обговоренні бере керівник напрямку гематології LISOD — голова Ізраїльського товариства боротьби з раком, професор Моше Міттельман.  Це можливість розібратися навіть у найскладніших випадках захворювання і призначити лікування з урахуванням найсучасніших світових тенденцій і протоколів.

Наступний етап — закріплення досягнутої ремісії. Залежно від виду лейкемії, після цього етапу лікування може припинятись. Але іноді призначається підтримуюче лікування.

Проте є види гострих лейкемій, які від початку мають несприятливий прогноз (як правило, про це свідчать цитогенетичні зміни, поломки хромосом), і ремісія, навіть якщо її вдається досягнути, в таких випадках нетривала. Таким пацієнтам показана алогенна трансплантація кісткового мозку (чужими стовбуровими клітинами) у спеціалізованих медичних закладах в Україні або за кордоном.

Деякі форми хронічних лейкемій, які є рефрактерними (погано відповідають на лікування), іноді потребують аутологічної трансплантації (власними стовбуровими клітинами).

Потребу проведення трансплантації визначають гематологи з урахуванням багатьох показників.

— Як довго може тривати лікування?

У різних випадках — по-різному. Зазвичай йдеться про період від кількох місяців до кількох років. Усе індивідуально і залежить і від конкретної хвороби, і від відповіді пацієнта на лікування.

Варто зауважити, що наука не стоїть на місці, відкриваються все нові й нові біологічні агенти, які прицільно діють на пухлинні клітини. В LISOD застосовуються найсучасніші препарати, ефективність яких  доведена. 

— Чи можна при лейкемії досягти тривалої ремісії?

Можна досягти навіть повного одужання, наприклад, при хронічній мієлоїдній лейкемії, яку раніше вважали невиліковною хворобою. Якщо на першому етапі все зроблено правильно. Є пацієнти, які не мають факторів несприятливого прогнозу, — вони теж мають високі шанси на одужання. Після лікування такі пацієнти спостерігаються стандартно до п’яти років. Ризик рецидиву найвищий у перші два роки після лікування, надалі він знижується.

— Чому виникає лейкемія і як їй запобігти?

Часто причини, з яких відбуваються мутації в клітинах, невідомі. Іноді це може бути іонізуюча радіація, опромінення. Пацієнти довгий час могли працювати зі шкідливими хімічними речовинами, канцерогенами, раніше перенесли лікування іншого виду раку.  Генетична схильність і т.д.

Профілактики як такої немає. Проте бажано мінімізувати токсичний вплив професії (наскільки це можливо). Що може зробити кожна людина — здавати загальний аналіз крові принаймні раз на рік, щоб контролювати зміни показників. Це дозволить виявити хворобу на ранній стадії. І при появі незрозумілих симптомів — завжди консультуватись із лікарем.

Будьте здорові!

 

Запишіться на консультацію до гематолога LISOD:

0-800-500-110 — дзвінки по Україні безкоштовні;

+38-044-277-8-277.

Інші новини