Лапароскопія в онкології. Як оперують без великих розрізів, без болю, без ускладнень?
У сучасній онкології застосовують різні методи лікування злоякісних пухлин: в першу чергу, це хірургічне видалення новоутворень, хіміотерапія, радіотерапія. Крім класичних методів, сьогодні в провідних медичних центрах світу використовують таргетну терапію — лікування препаратами, які впливають на окремі ракові клітини. Довгострокові перспективи має імунотерапія, коли знищення пухлини йде за рахунок активації власних імунних механізмів організму.
Для кожного пацієнта саме від правильно розробленого комплексу методів безпосередньо залежить результат лікування, і операція — один з найважливіших і необхідних етапів. Однак саме майбутнє видалення пухлини нерідко викликає занепокоєння у пацієнтів. Питання, чи можна замінити операцію таблетками або якимись процедурами, звучить досить часто.
«У більшості випадків, не можна! — відповідає провідний хірург LISOD, відомий в Європі фахівець в області лапароскопічної хірургії Сергій Байдо. — Страх перед оперативним лікуванням сьогодні абсолютно не обґрунтований. Пацієнти повинні знати, що сучасні технології дозволяють травму доступу звести до мінімуму при виконанні такого ж обсягу втручань, як і при класичній хірургії. Таким чином, ми позбавляємо пацієнта від болю і страждань, зменшуємо операційну травму, істотно знижуємо ризик ускладнень. Значно скорочується період госпіталізації, організм швидко відновлюється, і людина повертається до звичного способу життя».
Крім того, пацієнтів хвилює питання віддалених результатів. Сьогодні є дуже оптимістична відповідь на це питання. Відомі підсумки багаторічних досліджень, які проводилися в Австралії. Фахівці порівнювали результати лапароскопії та відкритої хірургії. В обох групах мали однакову кількість пацієнтів, які видужали. Пояснює Сергій Байдо: «Наприклад, відсоток пацієнтів, які видужали при проведенні лапароскопічних втручань не нижчий, ніж при виконанні відкритих операцій. Зате відсоток ускладнень набагато нижчий — це з приводу раку шлунка. Що стосується тазової екзентерації (видалення всіх органів малого таза), медичне товариство з цього виду хірургії ще в стадії "не може бути". У нас же такі операції давно стали стандартом».
За словами головного лікаря LISOD професора Алли Вінницької, щоб успішно проводити об'ємні лапароскопічні втручання при різних видах раку, хірург повинен бути не просто професіоналом, а справжнім віртуозом, майстром своєї справи, мати колосальний досвід. І це головне, що повинні розуміти пацієнти, коли для них вирішується питання, де і у кого оперуватися. Особливе значення малотравматична хірургія має для літніх і ослаблених людей. Адже там, де молодий організм справиться з тривалим загоєнням ран і відновленням, у літніх пацієнтів можуть бути серйозні проблеми. Тому лапароскопічний метод для них — безумовна альтернатива.
Розповідає Сергій Байдо: «99% операцій в черевній порожнині ми проводимо за допомогою лапароскопічного доступу: при раку шлунка, при пухлинах стравоходу, товстої і прямої кишки, нирки, печінки, при гінекологічному раку, при пухлинах передміхурової залози, сечового міхура та ін. Такі операції для нас не ексклюзив, а стандарт. Зокрема, лапароскопічна резекція шлунка (як тотальна, так і часткова) є стандартом тільки в Південній Кореї, в Японії і у нас, в Лікарні ізраїльської онкології, в цьому ми випереджаємо європейських колег».
Як пояснює Алла Вінницька, хірургічний етап — частина комплексного лікування. Повний план, тактику лікування обов'язково повинен розробляти консиліум фахівців різного профілю. В основі діяльності кожної лікарні повинні бути методи і протоколи, які довели свою ефективність і визнані міжнародними стандартами. Саме тоді міждисциплінарний підхід стає єдино вірним вибором в лікуванні будь-якого виду раку.