Як захиститися від раку шийки матки?
Про вірус папіломи людини, пов’язані з ним ризики, можливість лікування та профілактику розповідає провідний онкогінеколог, головний лікар LISOD, доктор медичних наук, професор Алла Вінницька.
Чи знаєте ви, що рак шийки матки — і це доведено! — вірусне захворювання? І спричиняє його вірус папіломи людини (ВПЛ).
Відповідно, як і з будь-яким вірусом, ми не тільки знаємо шляхи зараження, але й можемо застосовувати методи профілактики. Тобто іншими словами — ми реально можемо запобігти виникненню раку шийки матки.
І ось така інформація для роздумів: якби зараз в Україні запровадили обов’язкову вакцинацію як метод профілактики раку шийки матки, уже за 30-40 років ми позбулися б цієї хвороби. Але поки що це неможливо. І хоч не можна сказати, що це дороговартісна вакцина, що має складні умови використання, але, тим не менше, поки що вакцинація, на жаль, не запроваджена на рівні державної програми.
«Лікування» вірусу
Особливість вірусу папіломи людини в тому, що він не живе постійно в тілі. Це швидше «гість», який в переважній більшості затримується максимум на два роки. Проте вірусу папіломи є багато різних штамів, тож час від часу якийсь із них може стати свого роду «туристом» у нашому тілі. Є два штами, яким ми приділяємо найбільше уваги, — 16 і 18. Саме вони у 80% викликають рак шийки матки. Але, знову ж таки, виявлення навіть цих штамів під час аналізу — не привід впадати в паніку. Ви підете гуляти, вип’єте келих червоного вина, відпочинете — і ваша імунна система сама впорається з цим вірусом. Лікування ВПЛ призначається жінкам абсолютно безпідставно, оскільки такого лікування просто не існує!
Інколи приходять пацієнтки з довжелезними виписками: одні препарати заміняють інші, а ефекту немає. Якщо розібратися, переважна більшість «ліків» — це імуностимулятори. Тобто лікар призначає певні препарати, щоб «підбадьорити» імунну систему, змусити її активніше працювати і долати віруси. Уявімо, що так і відбулося: імунна система «напружилася» — і прибрала «гостя» з організму. А через дві години/два дні/два місяці прийшов інший штам ВПЛ. Що ми будемо робити? Починати спочатку? Тому завжди потрібно включати логіку.
Лікування папіломавірусу не існує, для нього є тільки профілактика — вакцинація. Все просто.
Захист від вірусу — профілактика онкологічних захворювань
Вірус папіломи людини вражає плаский епітелій. Він є в декількох органах. Це ротоносоглотка, анус, пеніс, шийка матки. Таким чином вакцинопрофілактика дозволяє запобігти розвитку онкологічних патологій цих органів. Також, приміром, у чоловіків при діагностиці злоякісних пухлин ротоносоглотки ми визначаємо, чи спричинені вони ВПЛ. Вірус-асоційовані захворювання мають легший перебіг і кращий прогноз, вони більш чутливі до хімієтерапії та променевої терапії.
З огляду на те, що досить великий перелік захворювань вірус може спричинити у чоловіків, вакцинопрофілактика проводиться і для хлопців. І коли до нас приходять дівчата, молоді жінки на вакцинацію, ми пропонуємо їм також розповісти партнерам про можливість вакцинації і захисту від ВПЛ. Тож чоловіків ми також щеплюємо. Я впевнена, що навіть сімейні лікарі про таку можливість не знають. А це інформація, яка потребує популяризації. У першу чергу про це потрібно розповідати батькам, щоб вони могли захистити своїх дітей.
Які є вакцини?
Існує дві вакцини від ВПЛ. Перша називається «Церварікс», вона бівалентна, тобто спрямована проти двох штамів вірусу — 16 і 18. Друга називається «Гардасил», вона квадрівалентна, тобто вона працює проти чотирьох штамів вірусу — 16, 18, 6, 11, а останнім часом з’явилась і 9-валентна. Саме друга вакцина краще підходить чоловікам, оскільки захищає від раку анусу та раку ротоносоглотки.
Міфи щодо вакцинації
Як лікар я знаю, що з вакцинацією (і не тільки від ВПЛ) пов’язано безліч якихось середньовічних міфів. Але я скажу так: якщо у вас є сумніви або запитання, попросіть дати відповіді лікаря. Так ви отримаєте обґрунтовану інформацію, а не страшилки, які не мають нічого спільного з реальністю. Ці вакцини справді працюють! В Європі та Америці, у групах пацієнток, яким вакцинація була проведена 18-20 років тому, просто немає раку шийки матки! Це дійсно дуже потужна профілактика.
Найкращий вік для вакцинації?
З 10 років у дівчаток і з 12 років у хлопчиків. Найбільша імунна відповідь формується приблизно через 3-4 роки після щеплення, бажано, щоб це відбулося до моменту сексуального дебюту підлітка.
Але це не означає, що вакцинацію не варто робити у дорослому віці. В інструкціях до вакцин вказано, що верхня межа їх застосування — 45-55 років. Чи доцільно кожній жінці чи чоловіку в цьому віці їх робити? Як гінеколог-практик я вважаю, що ні. Має бути індивідуальний підхід і рішення для конкретної ситуації.
Вакцинацію чоловікам в Україні переважно проводять до 26 років. Не знаю, чим обумовлена «межа» в 26 років. Що змінюється, якщо чоловіку вже є 27 або 30 років?
Скільки доз вакцини потрібно?
Дівчатам і хлопцям потрібно дві дози вакцини з інтервалом у два місяці. Дорослим жінкам і чоловікам рекомендують три дози вакцини. Ми записуємо це як 0-2-6, тобто 0 — це перше введення, наступна доза через 2 місяці, а третя — через півроку після першої. Отож, два чи три щеплення — і захист на все життя.
Дисплазія. Коли лікувати?
Рак шийки матки ніколи не виникає на незміненому епітелії. Не може бути, що завжди все прекрасно, епітелій не змінений — і раптом — рак шийки матки. Злоякісному новоутворенню завжди передують певні зміни — дисплазії. Це теж дуже «модний» діагноз, з яким до нас приходять жінки в шоці і з квадратними очима. Вони вже всі свої цяцьки пороздарювали і приходять помирати. Але, підкреслю: легка дисплазія — зовсім не означає, що завтра у цієї жінки буде рак. Легка дисплазія — це транзиторний стан, який в більшості випадків минає самостійно і з яким нічого не потрібно робити.
Ми реагуємо вже тоді, коли дисплазія набуває важкого ступеня — цей стан уже вимагає від онкогінеколога адекватного лікування. І саме для виявлення передракових змін ми застосовуємо ПАП-тест (або цитологічне дослідження, тест по Папаніколау), який кожній жінці потрібно здавати раз на рік. За результатами тесту ми бачимо саме тих жінок, яких справді потрібно пролікувати. Якщо ж змін не виявлено — можна приходити до лікаря через рік-два.