GIST. Як виявляють такі пухлини?
Сьогодні — день поінформованості про гастроінтестинальні стромальні пухлини. Тож з цієї нагоди розглянемо детальніше — що це за утворення, які вони мають симптоми, як їх діагностують і лікують.
Ми запросили до розмови експерта — хірурга, ендоскопіста, завідувача відділення діагностичної та інтервенційної ендоскопії LISOD Вадима Корпяка.
— Вадиме Степановичу, поясніть, будь ласка, про які пухлини йдеться і де вони виникають?
— Гастроінтестинальні стромальні пухлини (або GIST) — це пухлини, які ростуть у глибині стінки шлунково-кишкового тракту. Такі утворення можуть виникати в будь-якому відділі ШКТ, але найчастіше — в стінці шлунка. Вони належать до сарком м’яких тканин — це не рак, а інший різновид злоякісних пухлин, досить агресивний.
— Це розповсюджена хвороба?
— Насправді ці пухлини зустрічаються досить часто, є кілька наукових робіт, які доводять, що їх можна діагностувати у кожної четвертої людини на планеті. Тобто це поширені утворення. Але у більшості людей вони можуть ніяк не проявлятися і ніяк не впливати на життя пацієнта. У певної частки населення ці пухлини починають прогресувати, збільшуватись в розмірах і поводитись як власне злоякісні пухлини — дають метастази і призводять до фатальних наслідків.
— Чи може людина запідозрити наявність такої пухлини?
— Найчастіше жодних симптомів не виникає. Поки хвороба не прогресує, людина нічого не відчуває, відповідно, не може запідозрити, що має таку патологію. Якщо пухлина збільшується і дає метастази, виникають:
- болі в ділянці шлунка, в животі;
- кровотечі шлунково-кишкового тракту;
- нудота, блювання;
- здуття живота;
- втрата апетиту;
- запор або діарея тощо.
— Скринінгова гастро/колоноскопія виявляє такі пухлини?
— Так. Але варто розуміти, що коли ми говоримо про варіант, коли пухлина не росте, ми можемо не знаходити її під час ендоскопії. Це можуть бути мікроскопічні утворення розміром 2-4 міліметри, які неможливо побачити жодним методом обстеження.
Але ми можемо своєчасно виявити GIST на етапі росту, коли пухлина сягає розміру 5 і більше міліметрів. У такому разі під час ендоскопії ми відзначаємо випинання стінки органа ШКТ (стравоходу, шлунка, 12-палої, прямої кишки тощо). В такому разі йдеться про підозру на гастроінтестинальну стромальну пухлину або інший варіант підслизових утворень. Сказати точно, чи це пухлина, за результатами гастро/колоноскопії ми не можемо, для цього потрібні променеві методи.
— Які саме?
— Оптимальний метод — ендоскопічне УЗД, або ендосонографія. Вона рекомендована при будь-якому підслизовому утворенні шлунка у будь-якого пацієнта.
Таке обстеження дозволяє безпосередньо визначити, з якого саме шару стінки шлунка (або іншого органа) походить утворення. І якщо це утворення походить з м’язового шару, тоді висока ймовірність того, що це гастроінтестинальна стромальна пухлина.
Якщо є покази, під контролем ендосонографії проводиться біопсія. Подальше дослідження дозволяє встановити точно — чи це гастроінтестинальна стромальна пухлина, чи лейоміома, чи шваннома, чи ще якийсь варіант доброякісної або злоякісної пухлини. І вже після цього приймається рішення щодо подальшої тактики — прицільного спостереження або видалення.
— Якщо йдеться про видалення, чи можна це робити ендоскопічно?
— Можна. І треба! Справа в тому, що хірургічні втручання в таких випадках — доволі великі і об’ємні. Якщо пухлина виявлена вчасно — а для GIST це розмір до 3 см — ми можемо її видалити ендоскопічно, повністю зберегти пацієнтові орган і уникнути великих травмуючих операцій.
Якщо пухлина більшого розміру, доведеться виконати хірургічне втручання (в LISOD такі операції проводяться лапароскопічно). Це пов’язано з тим, що ендоскопічно неможливо буде витягти видалену пухлину з організму. Ще один момент: зі збільшенням розміру гастроінтестинальної пухлини збільшується ризик появи метастазів в регіонарних лімфовузлах. Відповідно, окрім видалення пухлини, потрібно видаляти і лімфатичні вузли, щоб запобігти прогресії хвороби в подальшому.
— Чи потребує пацієнт якогось лікування, крім хірургії?
— Після видалення пухлини матеріал відправляють на гістологічне та імуногістохімічне дослідження. Визначається, зокрема, ступінь проліферативної активності клітин пухлини — і від цього залежить, чи має пацієнт ризики метастазування. Якщо таких ризиків немає, а утворення видалене повністю в межах здорових тканин, — пацієнт вважається вилікуваним. Він потребує подальшого спостереження, які і всі онкологічні пацієнти.
Якщо є несприятливі знахідки (високий показник проліферативної активності, ріст в краях резекції тощо), тоді пацієнтові потрібна або хірургічна операція, або подальше хімієтерапевтичне лікування. Консиліум лікарів враховує всі фактори ризику — і визначає, як краще діяти пацієнту.
Записатись на консультацію лікаря або ендоскопічне обстеження в LISOD можна за номером:
0-800-500-110 — дзвінки по Україні безкоштовні;
+38-044-277-8-277.