LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
Перевірте себе: чи знаєте ви, як уберегтися від раку молочної залози
Кожна жінка хоче бути красивою і здоровою. Але в круговерті щоденних справ ми не завжди знаходимо можливість подбати про себе. І постійно відкладаємо візити до лікаря, адже нічого не болить, тож навіщо витрачати час і гроші? На жаль, навіть правильне харчування і активний спосіб життя не захищають від онкологічних захворювань. В організмі може з'явитися пухлина, яка спочатку ніяк себе не проявляє.
Найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок — рак молочної залози. Сьогодні цей діагноз вже не є вироком, оскільки успішно лікується. Нові технології і сучасні препарати в руках досвідчених лікарів творять чудеса. І якщо хвороба виявлена на першій стадії, то практично всі пацієнтки можуть повністю вилікуватися. Але якщо мова йде про четверту стадію, то мову можна вести тільки про продовження життя. Саме тому захворювання важливо виявити якомога раніше, щойно воно з'явилося в організмі.
Про важливість щорічних скринінгових обстежень і про те, як підтверджується онкологічний діагноз, ми поговорили з лікарем-рентгенологом LISOD, фахівцем із діагностики захворювань молочних залоз Дар'єю Вінницькою.
— Дар'є Костянтинівно, поясніть, будь ласка, чи потрібно проходити обстеження, якщо жінку нічого не турбує? З якого віку це потрібно робити?
— Звичайно, обстежуватися потрібно регулярно! Сенс скринінгу полягає в тому, щоб знайти захворювання, які можуть загрожувати життю пацієнта, ще до того, як вони почнуть проявлятися клінічно. Тобто, наприклад, скарг у жінки немає, а рак молочної залози вже може бути. І виявити хворобу на ранньому етапі ми можемо тільки за допомогою інструментального обстеження. Тому така планова діагностика повинна бути щорічною навіть за відсутності скарг — це обов'язкова програма для кожної свідомої жінки, яка стежить за собою і хоче бути здоровою.
Стандартно ми говоримо про планове мамографічне обстеження із 40 років — це той вік, коли статистично у жінок всього світу стрімко зростає кількість виявленого раку молочної залози. Саме тому після 40 років мамографія найчастіше проводиться щорічно в усіх розвинених країнах. А ось УЗД починають робити набагато раніше, приблизно з 20-25 років. Пов'язано це з тим, що крім раку молочної залози, в грудях може бути величезна кількість різних утворень і доброякісних змін, які не вимагають онкологічного лікування, але вимагають спостереження або якихось інших наших дій. Вони можуть виникати в будь-якому віці.
Крім того, є жінки, у яких рак молочної залози виникає не в статистично стандартному віці, а раніше. Тому, щоб виявити рак на ранній стадії і отримати можливість вилікуватися, потрібно обов'язково проходити планові обстеження, тобто скринінги.
Дуже часто проблеми в молочних залозах асоційовані із проблемами по гінекології і в щитовидній залозі. І коли жінка звертається на скринінгове обстеження, то крім УЗД або мамографії молочних залоз, необхідно пройти повноцінний огляд гінеколога (із кольпоскопією, цитологією) і, по можливості, дослідження щитовидної залози (УЗД і аналіз крові на гормони). У молодому віці бажано це робити щороку.
У багатьох країнах світу діють державні скринінгові програми. Оплачує такі дослідження держава, тому що простіше вкласти гроші в діагностику і виявити захворювання на ранній стадії, ніж потім витрачати набагато більше грошей на лікування і втрачати людей.
— Чи впливає спадковість на виникнення раку молочної залози?
— Є генетично зумовлений рак молочної залози — так звана сімейна форма раку. Зустрічається вона в світі не так часто, як люблять про неї говорити. Запідозрити цю форму раку молочної залози просто, достатньо знати історію сім'ї. Наприклад, якщо у жінок-родичок були захворювання на рак молочної залози в молодому віці (35-42 роки), є велика ймовірність, що це сімейна, генетично зумовлена форма захворювання. У такому випадку можна провести генетичне дослідження на наявність мутацій в гені BRCA. У нас в лікарні виконують такий аналіз.
— Що ще може вплинути на появу захворювання в грудях? Чи можлива профілактика раку?
— Перший фактор ризику — приналежність до жіночої статі. Ми говоримо про це, тому що рак грудної залози у чоловіків теж буває, але в набагато меншій кількості. Наприклад, щороку в Україні у жінок реєструють близько 17 тисяч нових випадків цього захворювання і тільки 150 — у чоловіків. Скринінг раку грудної залози у чоловіків не проводиться, оскільки захворювання зустрічається рідко, його простіше виявити навіть без спеціальних досліджень. І якщо ми говоримо про скринінг раку молочної залози, то ми завжди говоримо тільки про жінок.
Другий фактор ризику — вік. Чим старша стає жінка, тим вища ймовірність захворіти на рак молочної залози. За статистикою, пік захворюваності припадає із 40-42 (за різними даними) до 57 років. Раніше чи пізніше також реєструється рак, але кількість випадків менша. І ще такий момент — що старша жінка, тим менш агресивний рак у неї виникає і тим простіше його вилікувати. На жаль, у молодому віці ймовірність вилікуватися повністю менше. Чому так? Якщо пояснити це простими словами, то в молодому віці у нас сильніший імунітет. І організм не справляється тільки з дуже агресивною пухлиною. І ця агресивність впливає на те, чи можемо ми вилікувати жінку від захворювання.
Третій фактор ризику — гормональні порушення. До раку можуть призвести будь-які дисгормональні процеси в організмі жінки — аборти, пізні пологи — тобто те, що не вписується в стандартну картину гормонального фону. Додатковий фактор ризику — тривалий прийом гормональних препаратів, включаючи контрацептиви. І жінки, які приймають контрацептиви, повинні про це знати.
Слід розуміти, що рак молочної залози — це група різних захворювань, які виникають у молочній залозі. Ці захворювання мають різний вигляд при обстеженні, виявляються і лікуються по-різному, у них різна чутливість до гормонів. І природно, прогноз по лікуванню у них також різний.
Профілактика раку молочної залози на сьогоднішній день неможлива, тому що не виявлена причина його появи. Зараз можна говорити тільки про своєчасну діагностику. Тому потрібно проходити планові обстеження, коли немає скарг. Коли є скарги, це, на жаль, уже далеко не початкова стадія.
На свій вік і стать ми ніяк вплинути не можемо. Але, як не банально це звучить, потрібно, по можливості, вести здоровий спосіб життя. Це дійсно працює, але не є гарантією того, що раку молочної залози ніколи не буде.
— Чи завжди виявлене ущільнення в молочній залозі — це рак?
— Дуже часто жінки, знайшовши ущільнення в грудях, лякаються того, що це рак. Але за статистикою, в більшості випадків це доброякісні утворення. Звичайно, все залежить від вікової групи, наприклад, у 25-35 років утворення частіше доброякісні. А ось у поважних жінок старше 70 років із великою ймовірністю виявлене ущільнення — це рак. Фіброаденома у такому віці навряд чи з'явиться, оскільки причини виникнення цього утворення гормональні.
Серед доброякісних знахідок у молочних залозах зустрічаються кісти, фіброаденоми, аденоми. Звертаю увагу, що юридично виправданий діагноз фіброаденома або аденома можна поставити тільки після того, як проведена біопсія. Якщо біопсія не проводилася, лікар ультразвукової діагностики не має юридичного права ставити такий діагноз.
— А чи можна назвати біопсію безпечною процедурою? Існує думка, що виконання біопсії дуже шкідливе, адже клітини раку після цього розносяться по всьому організму. Чи відповідає це дійсності? У яких ситуаціях без біопсії обійтися не можна?
— Біопсія — це єдиний безпечний спосіб поставити точний діагноз як при доброякісній природі утворення, так і при злоякісній. Звичайно, процедура повинна бути проведена правильно — під контролем ультразвуку або рентгену, обов'язково потрібно узяти шматочок тканин, а не просто клітини. Для адекватної постановки діагнозу недостатньо взяти біопсію звичайною голкою шприца, проводиться спеціальна біопсія, при якій для аналізу береться стовпчик тканини. Щоб патологу лабораторії вистачило матеріалу для всіх видів обстеження (гістологічного та імуногістохімічного), шматочків має бути кілька.
Ніякої провокації в організмі це не викликає. Від біопсії утворення не поширюється по організму, не починається стрімке зростання, якщо ми говоримо про рак молочної залози. Насправді утворення не встигає навіть відновитися за ті два тижні, поки проходить дослідження тканин. За цей час абсолютно ніяких погіршень в організмі не виникає.
Але якщо біопсія або пункція була проведена неправильно, не було отримано адекватного матеріалу, не отримано результату або результат помилковий через неправильний вибір процедури (наприклад, використовували тонкоголкову біопсію), то, звичайно, утворення буде рости без лікування, але це не буде пов'язано з тим, що була проведена біопсія.
Трукат-біопсія (трепан-біопсія), у результаті проведення якої ми отримуємо гістологічне підтвердження діагнозу, є безпечним і високоточним методом діагностики. У прогресивних країнах метод офіційно рекомендований до застосування в онкології із середини 80-х років минулого століття. Застосування трукат-біопсії дозволяє не проводити хірургічне втручання без розуміння того, із чим доводиться мати справу.
Біопсія проводиться в амбулаторних умовах, під місцевим знеболенням, обов'язково під контролем УЗД або рентгена. Така методика дозволяє поставити правильний діагноз. Ми обов'язково робимо біопсію, якщо виявляємо підозрілі щільні утворення. Або якщо утворення вперше виявлено у жінки у віці, коли з великою ймовірністю це може бути рак. У будь-якому випадку рішення про біопсію завжди приймає лікар, який проводить діагностику.
— Сьогодні хірурги переходять до органозберігаючих операцій, при яких видаляється лише пухлина. А як бути, якщо новоутворення дуже маленького розміру? Чи може хірург бути впевнений, що не пропустив жодну підозрілу ділянку? Як радіологи допомагають у цьому процесі?
— Хірурги можуть видалити утворення будь-якого розміру — як маленького, так і великого. Природно, чим більший обсяг тканин, що видаляються при спробі зберегти молочну залозу, тим гірший косметичний ефект. Щоб зменшити злоякісне новоутворення, а потім провести операцію в меншому обсязі, проводиться неоад'ювантна (передопераційна) хіміотерапія. Якщо рак молочної залози виявлений на початковій стадії або пухлина сильно зменшилася після проведеної хіміотерапії, хірургам складно визначити під час операції, яку ділянку потрібно видалити. У такій ситуації на допомогу приходять радіологи. Ми ставимо спеціальну передопераційну мітку, яка фіксується в утворенні або максимально близько від неї і є свого роду «дороговказом» для хірурга.
Звичайно ж, у цьому процесі дуже важливі взаємодія та координація, спільна робота саме між хірургом і радіологом. Вони повинні розуміти, що і для чого вони роблять, — і підлаштовуватися один під одного. У хірургів є свої особливості в роботі. Радіологи повинні це враховувати і допомагати. Наше завдання — розмітити утворення і надати хірургам можливість видалити якомога менше тканин залози. Всі лікарі Центру сучасної мамології LISOD працюють в одній команді, щоб кожна жінка, яка звернулася до нас, після лікування пішла додому не тільки здорова, але й красива.
Я хочу сказати всім жінкам — не бійтеся обстежуватися. Регулярно відвідуйте лікарів, щоб переконатися в тому, що вашому життю нічого не загрожує. І навіть якщо на скринінгу виявлять захворювання, своєчасна діагностика та ефективне лікування допоможуть із ним впоратися. Будьте здорові!
