ЛІМФОМА

Нове в розумінні хвороби

Справжній прорив в онкологічної науці був зроблений завдяки використанню генних технологій. Новий препарат поєднує в собі моноклональне антитіло до рецептора на поверхні пухлинної клітини і радіоізотоп Ітрій-90. Поєднання двох активних компонентів посилює руйнівний вплив на ракову клітину –  зупиняється її поділ і зростання, а радіоізотоп безпосередньо пошкоджує її. Ефективний новий препарат при лімфомі  – захворюванні, яким часто страждають молоді пацієнти.

Лімфома – онкологічне захворювання лімфатичної тканини, для якого є характерним ураження різних внутрішніх органів. В них відбувається безконтрольне розмноження «пухлинних» лімфоцитів та / або збільшення лімфатичних вузлів. Термін «лімфома» означає велику кількість різних видів захворювань, які відрізняються один від одного своїми проявами і підходами до їх лікування. Лімфоми поділяють на 2 групи: неходжкінські лімфоми (НХЛ) і лімфома Ходжкіна (хвороба Ходжкіна). Термін «неходжкінські лімфоми» поєднує досить велику групу лімфом, які не є хворобою Ходжкіна. Неходжкінська лімфома (НХЛ) характеризується генетичною зміною в одному лімфоциті – мутація ДНК. Чому ДНК змінюється, сьогодні точно невідомо. Можливо, причина в широкому застосуванні хімікатів: гербіцидів і пестицидів. Лімфома Ходжкіна (хвороба Ходжкіна або лімфогранулематоз) – це хвороба лімфатичної системи. Захворюванню  дали таку назву на честь Томаса Ходжкіна, який описав лімфогранулематоз вперше.

Діагностика

Діагностика хвороби Ходжкіна і НХЛ – це, насамперед, лікарський огляд і проведення біохімічного та клінічного аналізів крові. Обов'язково виконується біопсія ураженого лімфовузла з подальшими імунологічним та морфологічним дослідженнями. За допомогою такої методики визначають приналежність до неходжкінських лімфом або до хвороби Ходжкіна. Якщо знаходять при мікроскопічному дослідженні клітини Березовського-Штернберга-Ріда, які є специфічними для хвороби Ходжкіна, то ставлять діагноз – хвороба Ходжкіна або лімфогранулематоз. До групи неходжінскіх лімфому відносять, якщо такі клітини не виявляють.

Діагностика лімфогранулематозу і НХЛ обов'язково включає точне визначення стадії хвороби для проведення ефективного лікування. Додатково застосовують сучасні методи досліджень: комп'ютерну томографію, УЗД.

У більшості випадків для діагностики лімфом використовують ПЕТ-КТ:

  • для визначення стадії хвороби і оцінки відповіді на лікування (як проміжний результат);
  • при плануванні променевої терапії;
  • для визначення місця проведення біопсії у пацієнтів з низькодиференційованою лімфомою при підозрі на трансформацію (лімфома Ходжкіна);
  • для контролю ефективності лікування після закінчення хіміотерапії (лімфома Ходжкіна).

Лікування

Для лікування хвороби Ходжкіна та НХЛ в LISOD застосовують хіміотерапію з використанням необхідних хіміотерапевтичних і таргетних препаратів. В окремих випадках після хіміотерапії призначають променеву терапію – на лінійному прискорювачі проводять опромінення вузлів, які уражені пухлиною.

Як правильно провести лікування лімфогранулематозу або НХЛ, визначає консиліум фахівців різного профілю. Лікарі разом приймають єдине вірне рішення, що засноване на точних діагностичних даних і враховує індивідуальні особливості пацієнта.

В LISOD проведення хіміотерапії не припиняють при виникненні гематологічних ускладнень. Для їх попередження використовують росткові фактори. При деяких формах лімфом успішно застосовують таргетну терапію.

Симптоми

Перші симптоми лімфоми – це значне збільшення розмірів лімфовузлів. Бувають залучені в процес різні групи: пахові або шийні лімфовузли, пахвові лімфовузли. Не зменшуються їх розміри і при прийомі антибіотиків. Збільшення лімфовузлів, на відміну від простудних або інфекційних захворювань, не викликає болю.

Ознаки захворювання:

  • втрата ваги: за короткий період часу понад 10 кг;
  • шкірний свербіж: у 25% -35% хворих;
  • нічний піт, що змушує міняти білизну; на важкий перебіг захворювання вказують часті періоди лихоманки;
  • температура тіла підвищується до 38С;
  • кашель, задишка, набряклість, синюшність обличчя, біль в області попереку.

Фактори ризику

  • Вік старше 60 років для НХЛ. Вік в діапазоні 15 – 40 років і вік старше 50 років (лімфома Ходжкіна – два піки).
  • Для жінок: вагітність у віці старше 30 років.
  • Національна приналежність: біле населення – висока захворюваність; афро-американці та мешканці країн Південної Америки – нижча; населення Азії - найнижча.

 

Питання та відповіді

В розділі публікуються питання пацієнтів і відповіді наших фахівців. Питання кожної людини стосується конкретної проблеми, що пов'язана з її захворюванням. Пацієнтам відповідають ізраїльські клінічні онкологи та головний лікар ЛIСОД, д.м. н., професор Алла Вінницька.

Висновки фахівців грунтуються на знаннях принципів доказової медицини та професійному досвіді, відповідають виключно наданим даним, мають ознайомчий характер і не є рекомендацією лікаря.

Основна мета розділу – надати інформацію пацієнтові та його родині для того, щоб вони разом із спеціалістом прийняли рішення про вид лікування. Тактика, яка була вам запропонована, може відрізнятися від принципів, що викладені у відповідях наших фахівців. Не соромтеся поставити лікарю запитання про причини відмінностей. Ви повинні бути впевнені що отримуєте правильне лікування.

Здравствуйте, мне - 51 год, поставлен диагноз - лимфогранулематоз 1ст 2 кл.гр. Проведено 4 курса химиотерапии по схеме BEACOPP (а-50мл) и 1 месяц облучения на шейные, надключичные лимфоузлы справа и слева в SOD-40гр. Было назначено 8 курсов химиотерапии, но после 4-й было очень плохо, врач остановился на 4-х курсах и месячном облучении. После химии: лейкоциты - от 2,2 до 2,9; боль в суставах и мышцах; заложенность носа. После химии и облучения никаких препаратов не назначали. Результаты УЗИ (спустя 4 года после курса лечения): Под-, надключичные лимфатические узлы не определяются. Шейные лимфатические узлы размерами до 11-13 мм, овальной формы, средней эхогенности, мелкозернистой эхоструктуры. В режиме ЭД сосудов в них не выявлено. В подчелюстной области лимфатический узел размером 9х4 мм, овальной формы, средней эхогенности, мелкозернистой эхоструктуры. В подчелюстной слюнной железе единичные лимфатические узлы до 4 мм, пониженной эхогенности.
Меір Зааві

Если сейчас анализы нормальные, то никакого лечения не надо. Для наблюдения после лечения лимфомы лучшее исследование – это проведение ПЭТ-КТ.

Здравствуйте! Моей маме 43 года. 2 года назад делали операцию на шейном позвонке, обнаружили опухоль. После отправления на анализы толком и не смогли определить какая она, добро или злокачественная. После операции самочуствие было нормальным. Но этим летом воспалились лимфоузлы. МРТ опухоли не показало, обнаружилась только киста, доктор сказал что она не страшная и розсосется. Призначили курс лечения чтоб вылечить лемфо узлы, но оно недало результата. Списали на то что это метостазы и призначили сильную химиотерапию. Мне такое показалось очень подозрительным, ведь МРТ не показало опухоли, и остальные органы все здоровы. может ли быть какаято ошибка врачей? (Химиотерапию еще не проходили)Заранее спасибо!
Меір Зааві

Алексей, необходима гистологическая (тканевая) верификация диагноза. Без этого невозможно говорить о лечении. Надо провести ревизию препаратов (в наших референтных лабораториях Израиля или Германии) после первой операции и биопсию лимфоузла.

Показати ще Задати своє питання лікарю